Директор обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Андрій Воробець зустрівся з колишнім військовослужбовцем, закарпатцем Віктором Бобриком, мобілізованим під час третьої хвилі мобілізації в зону проведення АТО.
За час виконання військового обов'язку молодий чоловік (1984 р.н.) зазнав травмування, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності. Та попри проблеми зі здоров'ям, людина, що повернулася з війни живою, але з набутими вадами здоров'я, намагається знайти себе в повсякденному житті. Одружений, виховує двох доньок, порається по господарству. Однак, в ході розмови виявляється, що є проблеми в отриманні гарантованих державою пільг та компенсацій, які стосуються соціального захисту військовослужбовців, учасників АТО.
На превеликий жаль, країна, яка бореться із зовнішнім агресором вже не перший рік, досі не встановила чіткий і всім зрозумілий, єдиний механізм соціально-правового захисту своїх громадян, які захищають її цілісність та суверенітет. Чимало правових і бюрократичних колізій необхідно побороти, щоб підтвердити статус учасника АТО, інваліда війни або сім'ї загиблого воїна тощо.
На прикладі Віктора Бобрика трактування його каліцтва в офіційних документах сформульовано як «захворювання, пов'язане з проходженням військової служби». Натомість, відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків).
Це тільки один аспект проблеми учасників АТО. В ході розмови Віктор розповідає про випадки недобросовісного чиновницького підходу з його побратимами по службі, які опинилися в бюрократичних лещатах з оформлення гарантованих їм державою прав. Відмітив, що серед демобілізованих із зони бойових дій, на фоні проблем зі здоров'ям, дезорганізації в умовах мирного життя, через відсутність можливості справедливого отримання від держави допомоги, виникає зневіра та, навіть, нівелювання почуття виконаного обов'язку перед Вітчизною подекуди ціною власного життя та здоров'я. Насамкінець зустрічі, військовослужбовець висловив надію, що в країні шанобливо ставитимуться не тільки до загиблих воїнів, а й до живих її синів, не змушуючи виборювати свої права та свободи вже в звичайному цивільному житті.
Для оперативного реагування та надання всієї необхідної допомоги для вирішення проблемних питань кожного окремого людського випадку, директором відділення Фонду прийнято рішення провести додаткові зустрічі та консультації із залученням відповідних фахівців та експертів.
В області за попередніми даними учасниками АТО є понад 5 тисяч військовослужбовців, з них більше 500 зазнали поранень та 36 особам встановлено інвалідність.
