3 грудня  відзначається Міжнародний день інвалідів, працівники Тернопільського обласного відділення постійно працюють у напрямку щодо здійснення в установленому порядку  виконання  загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів, фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

         Щодо працевлаштування інвалідів,  в області виконують вимоги статей 19,20  Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів» 2388 підприємств, установ, організацій, у т.ч. підприємства, організації громадських організацій інвалідів,фізичні особи, які використовують найману працю з чисельністю від 8 працюючих осіб. З них 1044 бюджетні установи.

          У 2012 році на підприємствах , установах, організаціях Тернопільщини працювало 7640 інвалідів. В межах встановленого нормативу, згідно поданих звітів, необхідно  було створити роботодавцям 7133 робочих місць. Найбільша кількість підприємств та відповідно робочих місць для працевлаштування інвалідів  у місті Тернополі, відповідно 863 підриємства де працювало 3 642 інваліда. Проте, щодо працевлаштування інвалідів доводиться стикатися з тим, що роботодавці пропонують малокваліфіковану роботу для людей с особливими потребами та із зарплатою, нижчою прожиткового мінімуму.

          Необхідно залучати інвалідів до продуктивної зайнятості відповідно до вимог Конвенції ООН. Інваліди  повинні активніше  включатися  в суспільне життя.

         У 2013 році  відділення Фонду оплатило навчання 17 студентам.

          283-м інвалідіам  області  було здійснено передплату видань «Сила духу», «Наше життя», «Без бар”єрів».

         Фінансується фізкультурно-спортивна реабілітація,санаторно-курортне оздоровлення інвалідів.

          Суспільству  необхідно по-іншому відноситись до людей з обмеженими можливостями, не  як до пацієнтів та клієнтів , а як до  професіоналів, які потребують реалізації свого права на працю, на використання своїх можливостей та здібностей.

          Необхідно  переймати досвід та напрацювання тих держав, де  рівень  розуміння, сприйняття, відношення до цієї категорії людей з іншими  можливостями та потребами, зовсім інший.