Найефективнішою адаптацією в соціум осіб з інвалідністю є можливість реалізувати право на працю, передбачене статтею 43 Конституції України. Саме це є пріоритетним напрямом державної соціально-економічної політики розвинутих країн світу, тобто всебічне сприяння громадянам з обмеженими можливостями в реалізації їх невід'ємного права на продуктивну працю в умовах свободи, рівності, безпеки та почуття власної гідності.
Черкаським обласним відділенням Фонду та Черкаським обласним об’єднанням організацій роботодавців за участю Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації проведено консультації щодо можливостей працевлаштування громадян із обмеженням життєдіяльності та відповідні переваги для тих роботодавців, які переймаються даною проблемою.
Участь у консультаціях взяли директор відділення Фонду Ольга Хоменко, виконавчий директор об’єднання організацій роботодавців Тетяна Яворська та директор Департаменту Руслан Чикало.
З метою допомоги роботодавцям розроблено Пам’ятку про особливості використання найманої праці осіб з інвалідністю, яку презентовано на зустрічі.
Надаючи роботу таким працівникам, роботодавець не тільки виконує норму закону щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а й забезпечує себе ефективними працівниками, допомагає цим людям бути рівноправними членами суспільства. Досвід переконує, що працівник з інвалідністю, як правило, має сильнішу мотивацію до збереження роботи, ніж інші працівники, отже, за рівних умов він надійніший, відданіший роботодавцю та менш схильний до зміни місця роботи.
Сторони висловили надію, що в нашій державі будуть створені всі умови для поваги до притаманної кожній людині гідності та особистої незалежності; недискримінацї; повного та ефективного залучення в суспільство; поваги особливостей осіб із інвалідністю; рівності можливостей; доступності; поваги до здібностей дітей із інвалідністю.
П А М Я Т К А
роботодавцям, які використовують найману працю інвалідів.
Інваліди – особи із обмеженням життєдіяльності, але мають рівні права при реалізації права на працю, передбаченого нормами статті 43 Конституції України.
Однак наявність висновку МСЕК не є підставою для не проведення попереднього при прийнятті на роботу чи періодичного протягом трудової діяльності медичного огляду.
Саме з метою запобігання можливій шкоді здоров’ю для інвалідів відповідно до норм ст., ст. 24, 169 КЗпП України проводиться попередній при прийнятті на роботу, і в подальшому - медичний огляд. Необхідно звернути увагу на нормативно – правовий акт, на підставі якого проводяться попередні та періодичні медичні огляди при прийнятті на роботу: наказ Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 №246. Мета цього попереднього медичного огляду - визначення стану здоров’я працівника і реєстрація вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу.
Проходження медичного огляду при прийнятті на навчання відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 №110 із заповненням довідки за формою 086-О чи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №559, який проводиться на виконання ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», із наявністю відміток у особистій медичній книжці, не можуть бути підставою для не проведення попереднього чи періодичного медичного огляду при працевлаштуванні. Попередні і періодичні медичні огляди проводяться за рахунок роботодавця, який відшкодовує понесені працівником під час медичного огляду витрати і зберігає за працівником заробітну плату за час проходження медичного огляду.
Особливості використання найманої праці інвалідів полягають у збільшеній тривалості основної щорічної відпустки для цієї категорії працівників. Мінімальна тривалість відпустки для інвалідів I і II групи – 30 календарних днів, III групи – 26 календарних днів;
Крім того, законодавством передбачено надання першої відпустки та поточних відпусток у зручний для інвалідів час, надання в обов’язковому порядку відпусток без збереження заробітної плати інвалідам I і II групи – до 60 календарних днів щорічно, III групи до 30 календарних днів щорічно.
Щодо виконання рекомендацій, зазначених у висновку МСЕК, про встановлення неповної тривалості робочого часу слід зауважити, що неповний робочий час може бути встановлений за умови, що працівник виразить своє бажання у вигляді заяви, а як підставу встановлення неповної тривалості робочого часу надасть довідку МСЕК.
Звертаємо увагу на те, що чинним законодавством про працю не передбачено встановлення скороченого робочого дня для цієї категорії працівників, тобто часу, коли працівник працює меншу тривалість ніж встановлено законодавством, а заробітну плату отримує у повному обсязі.
Висновок МСЕК може бути підставою для звільнення даної особи за власним бажання без відпрацювання терміну попередження роботодавця про наступне розірвання трудового договору та з ініціативи роботодавця за п. 2 ст. 40 КЗпП України із додержанням норм законодавства щодо пропозиції іншої роботи, що не суперечить висновку та відповідає кваліфікації, отриманню згоди профспілкового органу, проведення відповідних виплат.
Роботодавцям слід звертати увагу на Індивідуальну програму реабілітації інваліда, яка є обов’язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, дитина-інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Сприяння працевлаштуванню людей з інвалідністю здійснюється службою зайнятості і відбувається з урахуванням висновків медико- соціальної експертної комісії (МСЕК, для повнолітніх людей з інвалідністю) та лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів (ЛКК, для неповнолітніх).
МСЕК і ЛКК проводять експертизу професійної придатності осіб з інвалідністю, що здійснюється насамперед для професій (спеціальностей), за якими вони працювали, навчалися, а також для професій (спеціальностей), здобуття яких можливе в майбутньому.
МСЕК та ЛКК здійснюють докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю, в якому обов'язково зазначаються протипоказання за станом здоров'я людини з інвалідністю до певних видів професійної діяльності, зазначені умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники) тощо.
Право на призначення допомоги по безробіттю мають громадяни із інвалідністю, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше ніж 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески.
Право на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, на працевлаштування з урахуванням надання дотації роботодавцю з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на учать в оплачуваних громадських роботах мають громадяни із інвалідністю, які визнані в установленому порядку безробітними і мають право на призначення допомоги по безробіттю.
